Постанова Апеляційного суду м. Києва від 12.05.2017 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/796/1265/2017                                                                                            Головуючий у справі: Жук О.В.

П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду

міста Києва Жук О.В.,

розглянувши 12 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року про притягнення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -  

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2017 року постановою судді Голосіївського  районного суду м. Києва Приходу Д.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 /шість/ місяців.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 320 гривень на користь держави.

Згідно з постановою, 03 березня 2017 року, о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по провулку Коломийському, 8, в м. Києві, порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, а саме не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на перешкоду /дерево/, що призвело до пошкодження транспортного засобу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити вказану постанову в частині накладення стягнення та постановити нову, якою призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було належним чином з'ясовано обставини пригоди і дані про його особу. Так, свою вину у вчинені адміністративного правопорушення він визнав, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2006 і 2016 року народження, працює в ТОВ «Українська оптово-торгівельна компанія» на посаді, яка безпосередньо пов'язана з керуванням транспортним засобом, і позбавлення такого права поставить його сім'ю в скрутне матеріальне становище.

Крім того апелянт зазначає, що внаслідок пригоди не порушено права і свободи інших осіб, а його автомобілю завдано незначних пошкоджень.

Тому апелянт вважає, що судом в порушення вимог ст. 30 КУпАП призначено йому надто суворий вид адміністративного стягнення, оскільки грубе і повторне порушення ним права керування транспортними засобами в даному випадку відсутнє.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив змінити постанову суду в частині накладення стягнення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення  зобов'язаний  з'ясувати:  чи  було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що  пом'якшують  і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні стягнення суд повинен дотримуватися вимог ст. 33 КУпАП та враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду першої інстанції, доведена доказами, що містяться в справі та в апеляційній скарзі не заперечується.

Разом з тим, накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення, суддя не дотримався загальних правил накладення стягнення, передбачених ст. 33 КУпАП, оскільки дані про особу правопорушника не були враховані належним чином, що вплинуло на рішення про вид стягнення.

Так, ОСОБА_4 свою вину у вчиненні правопорушення визнав та щиро розкаявся, до адміністративної відповідальності притягується вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2006 і 2016 рокународження, працює в ТОВ «Українська оптово-торгівельна компанія», виконання ним службових обов'язків пов'язане з керуванням транспортним засобом та є єдиним джерелом доходу його родини. Відповідно до ст. 34 КУпАП щире розкаяння винного в даному випадку повинно бути враховано як обставина, що пом'якшує відповідальність.

Крім того, судом належним чином не враховані обставини правопорушення, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно шкоду лише автомобілю НОМЕР_2 і вона є незначною.  

Відповідно до ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування таким правом, що в даному випадку відсутнє.

На підставі викладеного, вважаю, що стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірно суворим.

Таким чином, при винесенні постанови, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права в частині накладення стягнення, яким для ОСОБА_3 є достатнім штраф.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року, якою ОСОБА_3 /ідентифікаційний номер НОМЕР1/ визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого          ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 /шість/ місяців, змінити, пом'якшити стягнення, наклавши штраф у розмірі 20 /двадцяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень в дохід держави.

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва О.В.Жук